Наука – це важливо. Свідома людина навряд буде з цим незгодна. Саме завдяки науковому прогресу ми «сьогодні» живемо набагато краще ніж «вчора». Це стосується не якоїсь конкретної науки, а всіх дисциплін загалом. Багато хто вважає, що є категорія більш важливих наук, наприклад, медицина, фізика, хімія тощо, а є й те, що менш потрібно та взагалі порівнюється з розвагами, а не з чимось серйозним. Вивчення космосу часто відносять саме до другого типу, що неправильно.
Дослідження космосу має велике значення для людства, адже це дозволяє розширювати межі знань, відкривати нові технології та розуміти наше місце у Всесвіті. Це сприяє розвитку ряду інших наук, включаючи астрономію, фізику, астрофізику, інженерію тощо. Вони своєю чергою впливають на наше щоденне життя. Україна також зробила свій внесок у космічну галузь. Серед імен, які залишили слід, – Сергій Корольов, Леонід Каденюк, Юрій Кондратюк. Їхній внесок став основою багатьох досягнень у дослідженні міжпланетного простору. Про останнього ми й поговоримо сьогодні більш детально. В статті буде не просто біографія Юрія Кондратюка в сухому вигляді, а й деякі цікаві та мало відомі факти його життя та професійної діяльності.
Юрій Кондратюк дитинство та освіта
Народилася ця велика людина 21 червня 1897 року в українському місті Полтава. Мало хто знає, що Юрій Кондратюк – це псевдонім. Його справжнє ім’я від народження – Олександр Гнатович Шаргей. Часи тоді були непрості. Тодішня Російська імперія постійно мала якісь соціальні та політичні проблеми. Дитинство маленького Сашка було досить важким. При цьому варто зазначити, що інтерес до науки у хлопчини був з самих ранніх років. Скоріше за все це пов’язано з його сім’єю. Батьки Олександра були досить освіченими людьми: мати – математик за освітою, а батько – державний службовець. Цілком правильно буде сказати, що вони сприяли захопленням хлопця та формуванню інтересу до точних наук. Це саме вони допомогли йому стати таким, яким його потім взнав весь світ. Пам’ятають його і сьогодні, як вченого-винахідника, розробника ракетної техніки та теорії космічних польотів.
Навчався хлопчина у Другій полтавській чоловічій гімназії. Вступив він до неї в 1910 році. Закінчив її Сашко у 1916 році. До речі, вчився він досить добре і по випуску навіть отримав срібну медаль. Пізніше він вступив до Петербурзького (тоді Петроградського) політехнічного інституту. Ним було обрано механічне відділення. На жаль, довчитися там до кінця у нього не вийшло. Чому? Його навчання перервала Перша світова війна. Юнака призвали до армії, де він служив у технічних підрозділах.
Юрій Кондратюк і Хмельниччина
Війна, а згодом і революція, змусили Олександра шукати безпечне місце для життя та праці. Саме тоді ним і був обраний псевдонім під яким він далі час жив та працював. 1921 року він опинився на Хмельниччині. Там він трудився на різних інженерних посадах. Вже тоді відчувався його величезний науковий потенціал винахідника. Він займався проєктуванням млинів, елеваторів і систем зберігання зерна. Навіть такі локальні винаходи робили життя людей простішим та кращим. Його інженерні рішення згодом отримали досить широке застосування.
До прикладу, одним із таких винаходів став проєкт самосущого елеватора, що зараз можна багато де зустріти. Коротко кажучи, мислив він дуже нестандартно та не стереотипами й міг бачити те, чого не помічали інші. Це давало можливість творчо підходити до розв’язання насущних проблем та знаходити неочевидні варіанти для їх розв’язання. Якщо говорити про вплив Хмельниччини на життя Кондратюка, то по суті, цей регіон став своєрідним тимчасовим прихистком для науковця, котрий мріяв про щось велике, але через життєві обставини мусив працювати в галузі сільського господарства.
Наукові досягнення Юрія Кондратюка
Якщо говорити про космонавтику та Юрія Кондратюка, то його вклад величезний. Більшість його ідей суттєво випереджали свій час. Багато що з його ідей тоді просто неможливо було реалізувати. В результаті все було лише в теорії у вигляді підрахунків. Він ще тоді висловлював принципи багатоступеневих ракет, траєкторії польотів до інших планет і створення космічних баз.
Найвідомішою його працею стала книга «Завоювання міжпланетних просторів». Світ вона побачила в 1020 році. Ідея «гравітаційного маневру» – використання гравітаційного поля небесних тіл для економії пального космічного апарата, була запропонована саме там. Сьогодні це активно використовується. Наприклад висадка американцями на Марс стала можливою саме завдяки цьому. 1925 роком датується рукопис «Про міжпланетні подорожі». У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів». Багато космічних програм XX століття активно використовували його ідеї. Вони допомогли зробити не просто крок, а цілий стрибок в науці. Таким чином, внесок в історію космонавтики Юрія Кондратюка без перебільшення величезний.
Спадщина Юрія Кондратюка
Ця людина залишила величезний інтелектуальний спадок для всього людства. Життя цього винахідника та вченого було непростим і на Батьківщині його ніхто не цінував. У 1930 році він навіть був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві. З початком Другої світової війни він вступив добровольцем до народного ополчення. 1939 року він навіть очолив відділ проєктно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві, але працював там не дуже довго. Винахідництво, творчість та талант – це те, чому всі завжди заздрять.
Саме через це доля Юрія була непростою. Довгий час вважалося, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року. При цьому пізніше його бачили, а також є навіть документи підписані ним через рік після офіційної дати смерті. До сьогодні точно ніхто не знає коли саме він помер та при яких умовах. Джон Корнеліус Губолт ‒ один з керівників американської космічної програми «Apollo» у рамках якої в період між 1968 і 1972 роками вдалося вперше висадити людей на Місяць, взагалі дотримується версії, що Каденюк помер у 1952 році. Історики все ж схиляються до версії, що він загинув у концтаборі приблизно на початку 40-х років XX століття.
Декілька цікавих фактів:
- Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).
- У Полтаві, а нагадаємо, що саме тут народився винахідник, є дошка пошани на його честь і рік смерті там зазначений саме 1941.
- Вже згаданий вище Джон Корнеліус Губолт говорив, що коли він спостерігав за стартом ракети, що мала понести корабель «Аполлон-9» у напрямку до Місяця, він тримав у думці, що розрахував маршрут, по якому повинні були летіти астронавти, саме українець Юрій Кондратюк.
- Його іменем названо астероїд «3084 Кондратюк» та кратер на зворотному боці Місяця.
- У Сполучених Штатах Америки в штаті Нью-Мексико є Музей історії космосу. Там є Міжнародний космічний Зал Слави, де у 2014 році з’явилося ім’я Юрія Кондратюка.
Підсумуємо
Підбиваючи підсумок, слід ще раз наголосити на тому, що це велика людина вклад якої в космонавтику складно переоцінити. Юрій Кондратюк розробив теоретичні основи, що стали базою для майбутніх космічних місій, зокрема місій до Місяця. Скоріше за все без його розрахунків цей політ був би можливим пізніше мінімум на декілька десятиліть, а можливо це і зовсім не було б реалізовано до сьогодні. Цікаво, як лише одна людина може змінити історію в настільки великих масштабах. Його життя – приклад того, як, попри несприятливі обставини, можна досягти значних висот у науці. Головне – це те, що у людини є бажання зробити світ кращим. Він явно бажав не слави, популярності чи визнання, а саме розвитку науки для благих цілей. У іншому випадку він би не брав псевдонім та не займався б науковими дослідженнями та розрахунками навіть тоді, коли на це не було часу і про це ніхто на той момент не знав.
Більше про історію Хмельниччини читайте за посиланням.
Ukrainian