Меджибізький замок – одна з перлин Хмельниччини. Він побудований як оплот проти османської експансії у 1540-х роках, став однією з найсильніших фортець Корони Царства Польського на Поділлі. Він розташований у місці злиття річок Південний Буг та Буженка, у місті Меджибож, Україна. Нині замок є частиною Державного історико-культурного «Меджибіж».
Історія Меджибізького замку
Одне з найдавніших міст – Меджибіж. У 1227 році, коли Меджибіж входив до складу Володимиро-Галицького князівства, його віддали князю Ярославу Інгваревичу.
Відповідно до історії Меджибізького замку, Меджибіж став королівським замком після об’єднання Польщі та Литви. Його дали прикордонним старцям для захисту від нападів татар. Новий статус міста та збудовані кам’яні укріплення допомогли Меджибожу відобразити штурми. У 1515 році воєвода Ян Тарнавський розгромив татар після їх поразки у 1507 році. Меджибізький замок був обложений татарами у 1516 році, але взяти його їм не вдалося.
У 1615 та 1627 рр. Меджибіж ще раз відбивав набіги. Місто відвідав Богдан Хмельницький у 1650 році. Через рік місто зазнало нападу близько 12 тисяч повстанців. В 1659 царський воєвода Шереметєв осадив Меджибіж, але не взяв його.
Дорошенко та Давлет-Гірей розгромили тут польські війська. 1671 року облога повторилася. Землі Поділля були віддані туркам після Мирного договору 1672 року. Меджибізька фортеця була відновлена, споруди набули східного стилю.
Адам Єжи Чарторийський був останнім власником замку. Замок був захоплений російською владою через його участь у польському повстанні. Садиба Меджибіж у XVIII столітті перейшла до Управління військових поселень.
Фортеця і сьогодення
У 1963 році Меджибізький замок набув статусу пам’ятника архітектури. У 1971 році у приміщенні замку було відкрито історичний відділ Хмельницького обласного краєзнавчого музею, а з 1997 року його перетворено на Меджибізький обласний історико-етнографічний музей-фортецю. Статус державного історико-культурного заповідника Меджибізькому замку надано у 2001 році.
У замку ведуться реставраційні роботи з 2015 року.
Меджибізький замок є асоційованим учасником Європейського культурного маршруту фортифікаційних пам’яток. На щорічній міжнародній конференції у місті Терезін він набув повноправного членства в Європейському культурному маршруті.
Стародавні оборонні споруди на місці Меджибізького замку
Археологічні розкопки виявили докази, що у XII-XIII ст. тут вже існувало укріплене поселення. Старовинний форпост, попередник Меджибізького замку, був цитаделлю, яку оточували земляні вали. Центр цитаделі часів Київської Русі, що зберігся, дослідники виявили під час розкопок на глибині 11 метрів. Він займав територію на схилі високого пагорба та був увінчаний церквою. На мисі фортеці, зверненому у бік місця злиття двох річок, була вежа з брамою. Від неї фортечні стіни розходилися у північному та західному напрямках.
Західна ділянка фортечної стіни між двома вежами (прясло) стародавнього укріплення зараз знаходиться під землею і поділяє сучасний двір Меджибозького замку на дві частини. У давнину перед пряслом розташовувався глибокий рів. Кути фортечних стін вінчали круглі вежі, одна з яких збереглася до наших днів, але у зміненому вигляді після перебудов.
Був присутнім у стародавньому комплексі Меджибізького замку та барбакан — фортифікаційна споруда для додаткового захисту входу до фортеці. Він виступав уперед над надбрамною вежею, захищаючи підступи до самої брами. Барбакан був також оснащений брамою. Він був прямокутної форми розміром 10х8 м, накритий напівциркульним склепінням висотою 10 м. Дослідники припускають, що над цим склепінням розташовувався оборонний майданчик із зубчастим парапетом.
В’їзна брама барбакана була обладнана герсою — опускною решіткою для фортечних ворітних стулок, про що свідчать відповідні щілини в кладці косяків і проріз в арці. У разі прориву ворога через першу перешкоду — герсу, внутрішній простір захищали б з навколишніх бар бакан-майданчиків. Знищене це раннє зміцнення було за часів монгольської навали в середині XIII ст.
Примітно, що подібну структуру мали інші пам’ятники оборонного будівництва Київської Русі, наприклад, Золоті ворота у Києві та Володимирі.
Церква та музей на території Меджибізького заповідника
У 1632 році збудовано костел Святої Трійці. Нині це православна церква. Цікаві факти про Меджибізький замок говорять, що Рафал Сенявський, колишній кам’янецький каштелян, побудував її тут в готичній манері. Коли Меджибіж відійшов туркам, в церкві була влаштована мечеть. Коли турки пішли, тут знову був костел.
Пізніше, у ХІХ столітті, її перебудували у бароковому стилі. Готичні форми фронтону змінені на барочні. У 1831 році перебудовано на православну церкву. Її архітектурі тоді повернули дещо із знову модної тоді готики.
Зараз заповідник «Межибіж» приваблює туристів не тільки величною спорудою з древньою історією. Багато туристів відвідують цю місцину, щоб дізнатися чимало історичних фактів в Державному історико-культурному музеї.
Місце розташування замку
Місто Меджибіж знаходиться в місці, де у Південний Буг впадає його притока — Буженка. Звідси і походить його назва: між Бужками — МіжБож, а з огляду на польську складову — Międzybuż — Меджибіж.
Розглядаючи де знаходиться Меджибізький замок, ви легко знайдете його на трасі Хмельницький-Вінниця, від’їхавши на 25 км від Хмельницького. Споруда знаходиться за 20 км від ж/д станції «Деражня», від якої нескладно дістатися рейсовим автобусом.
Ще більше туристичних місць Хмельницька у розділі “Туризм“.
